СОКОЛ ІВАН МЕФОДІЙОВИЧ
Особливе місце в історії Чугуєво-Бабчанськоголісного технікуму займає період з 1950 по 1981 рік, коли заклад очолював Іван Мефодійович Сокол. Саме під його керівництвом технікум здобув статус одного з провідних навчальних закладів на той час Української РСР у сфері лісового господарства.
Народжений у 1919 році в селі Федорівка на Полтавщині, Іван Сокол здобув фах у Київському лісотехнічному інституті. Після закінчення інституту з 1941 р. по серпень 1942 р. працював інженером лісного господарства, а в серпні 1942 р. був призваний до лав Радянської Армії. Спочатку вчився в Сталінградському військово-політичному училищі, а потім в артилерійському, після закінчення якого, командував учбовим взводом цього ж училища. Після звільнення в запас з 1946 р. по 1948 р. працював в управлінні лісного господарства на Північному Кавказі.
Після служби в армії у 1950 році він очолив технікум, де проявив себе як талановитий організатор, педагог і науковець. Кандидат сільськогосподарських наук, Заслужений лісовод УРСР, нагороджений орденом Жовтневої революції та низкою медалей – він став символом професійної відданості та державної служби.
Пліч-о-пліч з Іваном Соколом працювала його дружина – Тамара Михайлівна Пруська, випускниця Київського лісогосподарського інституту з дипломом з відзнакою. Вона мала багатий досвід роботи в лісгоспах Північного Кавказу, де зарекомендувала себе як висококваліфікований фахівець. З 1950 року Тамара Михайлівна викладала спеціальні дисципліни в Чугуєво-Бабчанському технікумі, вносячи вагомий вклад у підготовку майбутніх лісівників. Її професіоналізм, педагогічна майстерність і людяність стали прикладом для багатьох поколінь студентів.
З великою повагою згадують випускники технікуму його директора в своїх листах: Пилипенко М.С. «Насамперед велике спасибі Вам як вміломукерівнику та вихователю. За те, що допомогли і виховали в мені людину.» (1965р.), Зарицький П. П.«Дякую Вам і Тамарі Михайлівні, за знання, які ви мені дали. Вони згодилися з першого дня моєї праці на виробництві.»(1956р.).
В період 1950-1981р.р. Сокол І.М. був не тільки директором технікуму, а ще й директором Чугуєво-Бабчанського лісгоспу, який був вперше лісовпорядкований в 1862р. Під його керівництвом лісгосп став об’єктом науково- дослідницьких робіт і надавав змогу проводити всі види учбової практики безпосередньо в виробничих умовах.
Сокол І. М. був кандидатом сільськогосподарських наук. Захистив дисертацію на тему «Вплив випасу худоби на природне відновлення лісу», мав звання Заслуженого лісовода Української РСР, нагороджений медалями та орденом «Жовтневої революції» [2, с. 127].
У 1954 році, відповідно до наказів Міністерства вищої освіти СРСР, при Чугуєво-Бабчанськомулісному технікумі було відкрито заочне відділення, що стало важливим етапом у розширенні освітніх можливостей закладу. Перший набір складав 30 осіб, а згодом відділення перетворилося на потужний освітній центр.
Цей період ознаменувався динамічним розвитком: було започатковано нові спеціальності. Зведено сучасний триповерховий навчальний корпус, що й зараз є візитівкою закладу, із лабораторіями, спортивним та актовим залами (1953р.), облаштовано гуртожитки (двоповерховий 1959р.,триповерховий 1964р., п’ятиповерховий 1977р.),зведена столярна майстерня(1959р.) та їдальню (1965р.), кузня (1955р.), навчальний гараж (1951р.). Матеріальна база технікуму значно зміцнилася, а в будівництві та облаштуванні активно брали участь викладачі, співробітники й студенти. У 1956 р. починається підготовка спеціалістів на відділеннях «Бухгалтерський облік» і «Планування на підприємствах лісного господарства». Завдяки стратегічному керівництву Івана Мефодійовича Сокола, заклад перетворився на один із провідних освітніх центрів країни, що забезпечив стабільний розвиток лісової галузі на багато років уперед.
Велику допомогу студенти і викладачі надавалиаграріям: вони виїжджали в колгоспи та радгоспи на збір врожаю, давали для селян концерти, проводили спортивні змагання.
Протягом багатьох років технікум і лісгосп були базою для проведення республіканських семінарів та міжнародних симпозіумів. Зроблений великий внесок у створені полезахисних полос, облисіння балок, ярів і берегів річок. За більш ніж тридцять років під керівництвом Сокола І.М. учбовий заклад підготував тисячі спеціалістів лісної галузі, багато з яких стали великими організаторами лісного господарства та вченими.
21 листопада 1981р. зупинилося серце людини, яка присвятила все своє життя служінню рідної Батьківщини.
